Наші праці

Наші акції

Untitled-3

 

«Через Крути у майбуття!»

На Аскольдовій могилі поховали їх
тридцять мужніх українців, славних, молодих,
На Аскольдовій могилі український цвіт -
По кривавій дорозі Нам іти у світ...
П. Тичина

Чи потрібні нашій країні герої? Чи потрібно вивчати історію свого народу і країни? Розумні кажуть: "Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього".

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути відбувся нерівний бій сотні Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького. “Помічного куреня студентів січових стрільців” та чоти гайдамаків (всього 600 чоловік) з чотирьохтисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника М. Муравйова, де полягло 300 студентів. Це був той самий Муравйов, який 29 січня видав “Наказ по арміях №14”, де цинічно заявив: “Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів...”. У тому нерівному бою загинуло близько половини юних, ще необстріляних й незагартованих бійців. Серед полеглих був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Проте їхня смерть не була марною. Не меншим було і моральне значення бою, що став символом жертовності, на якому виховувались покоління молоді.

19 березня на Аскольдовій могилі відбувся похорон загиблих за вільну, незалежну Україну.  “Якраз в цей момент, коли ми ховаємо цих молодих героїв, тут з будинку Центральної Ради здіймається російський орел, цей символ нашого довгого гноблення. Не випадково ці два факти збіглися. Така операція не могла відбутися без болю... Стримайте ж ваші сльози, які котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні...”  - М. Грушевський.

 Так, Л. Старицька – Черняхівська у своїй праці  “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” писала: “Для нас могила ця лишиться на віки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”. ( Старицька-Черняхівська Л. М. Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари. — Київ: Наукова думка, 2000. -848 с. )

 «Крути» давно перестали бути географічною назвою: за цим словом – легенда про безмежну відданість Вітчизні… 

У бою під Крутами брали участь і співробітники нашого університету – Валентин Отамановський та Юрій Вороний 

Більше тут

Інтернет-ресурси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державні е-послуги