Початок

Історія розвитку Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету пов’язана із відкриттям у 1805 році Імператорського Харківського університету за ініціативою просвітителя, громадського діяча, вченого В.Н. Каразіна з чотирма факультетами, один з яких був медичний.

У 1803-1804 рр. В.Н. Каразін, перебуваючи в Санкт-Петербурзі у справах, пов’язаних з організацією університету, придбав 3 219 книг, які були переправлені до Харкова й започаткували університетську бібліотеку.

У наступний за урочистим відкриттям університету 18(30) січня 1805 р. день відбулося перше засідання ради, на якому було обрано з-поміж професорів, як того вимагав статут університету, першого бібліотекаря – професора Я.Я. Белен де Баллю.

З початку виникнення (1805) і до реорганізації в академію (1920), а далі у самостійний інститут (1921), медичний факультет не мав своєї бібліотеки й викладачі та студенти-медики були читачами фундаментальної університетської бібліотеки. На медичному факультеті створювалися кафедральні бібліотеки, фонд яких формувався з особистих зібрань і праць вчених кафедр, а також дарунків і пожертвувань.

Навчальна база медичного факультету була надзвичайно бідною, зовсім недостатньою для забезпечення навчального процесу. Серед студентів факультету стала популярною система книгообміну. За їх ініціативи була організована, так звана "Книжкова лавка", де збиралася медична література, і відбувався книгообмін.

У 1919 р. Профком Університету передав у "Книжкову лавку" кілька сотен екземплярів книг серії "Практична медицина". Таким чином, утворилася невелика бібліотека, роботу якої очолив призначений Профкомом студент 2 курсу медичного факультету Марко Левін. Створена на суспільних засадах ця бібліотека ніким не фінансувалася. Працювали в ній студенти-добровольці і, як заохочення, одержували пайок.

У 1920 р. медичний факультет Університету об’єднується з Жіночим медичним інститутом у Медичну академію. Академія перейменовується у 1921 році в Медичний інститут.

Кафедральні фонди медичного факультету Університету стають базою створення Бібліотеки медичного інституту, до якої приєднується і профкомівська бібліотека (колишня "Книжкова лавка"). Бібліотека одержує свій штат (6 одиниць) та асигнування з бюджету інституту на комплектування. Приблизно в цей час по більшості дисциплін з'являються вітчизняні підручники, витісняючи перекладні.

Бібліотека у 20-ті роки

Першим завідуючим бібліотекою Харківського медичного інституту (ХМІ) був Марко Миронович Левін, який очолював її з 1920 по 1931 рік. Випускник ХМІ, М.М. Левін багато зробив для розвитку бібліотеки, згодом став професором, завідуючим кафедрою хірургії. Спочатку бібліотека була організована як студентська для обслуговування навчальною літературою.

Левін Марко Миронович

Поступово бібліотека крім навчальної стала поповнюватися і науковою літературою. Купуються усі книги, що друкуються по медицині і суміжних науках, почалася передплата періодичних видань. З 1923 р. в бібліотеку стала надходити й іноземна література. Так у 1923-25 р. бібліотека одержала велику партію книг з Німеччини, відібраних академіком В.П. Воробйовим під час його відрядження в цю країну. На поповнення фонду бібліотеки виділялися значні кошти; тільки на передплату 80 найменувань вітчизняних і 40 найменувань закордонних журналів щорічно виділялася велика сума. Організовано читальний зал на 70 місць.       

Збільшується штат бібліотеки. Починається робота з організації каталогів, обліку літератури, складанню рекомендаційних списків літератури, організації бібліографічних оглядів, зустрічей з видатними вченими-медиками. Протягом ряду років ведеться робота з упорядкування, складання каталогів кафедральних бібліотек. Бібліотеці істотно допомагав актив студентів.

Бібліотека у 30-ті роки

З 1931 по 1937 рік завідуючою назначена Ганна Іванівна Калита. Лікар за освітою, людина з дуже цікавою долею. Г.І. Калита, уродженка Харкова, у 1903 р. закінчила медичний факультет Паризького університету, одержала там ступінь доктора медицини.

Калита Ганна Іванівна  

У 1935 році фонд бібліотеки складає майже 54 тис. примірників, загальна площа бібліотеки –  320 м² з читальним залом на 100 місць. Пізніше, у 1937 році бібліотека була розділена на навчальну  (завідуюча Г.І. Калита) і наукову (завідуюча М.Є. Френкель), обидві із самостійним бюджетом.

У 1935 р. Харківська вища медична школа відзначила свій 125-літній ювілей. З факультету Університету ХМІ перетворився в багатофакультетний медичний вуз, що нараховував 2359 студентів, 58 кафедр з колективом більше 370 викладачів.

Марія Євнівна Френкель очолювала бібліотеку з 1937 року по 1951 рік. Напередодні Великої Вітчизняної війни наукова бібліотека інституту інтенсивно поповнювалася усією новою літературою, передплачувалися усі вітчизняні медичні періодичні видання, 9 найменувань іноземних журналів. Фонд бібліотеки нараховував - 180 000 екземплярів літератури. У науковій бібліотеці були добре розроблені на весь фонд каталоги: алфавітний, систематичний і предметний, зведений каталог кафедральних бібліотек.

Бібліотека у 40-ві воєнні роки

Тимчасова окупація Харкова завдала великих втрат бібліотеці інституту. При евакуації до міста Чкалов частина бібліотеки була вивезена, але основні фонди залишилися у гістологічному корпусі, який пізніше згорів. Загинули всі книги, каталоги, обладнання. Незначну частину фонду наукової та учбової бібліотек вдалось зберегти завдяки самовідданості співробітників. 

Бібліотека у повоєнні та 50-ті роки

Під керівництвом М.Є. Френкель здійснювалась величезна робота по відновленню бібліотеки після ВОВ. Розбір фондів був закінчений до 1 травня 1946 р., але часткове обслуговування читачів, в основному, студентів, здійснювалося з кінця 1943 року.

Робота бібліотеки була швидко налагоджена. У післявоєнні роки наукова і навчальна бібліотеки були об'єднані під одним керівництвом, тому що під час фашистської окупації приміщення учбової бібліотеки дуже постраждало та зберегти вдалося лише незначну частину фонду. Навесні 1945 р. бібліотека отримала нову літературу. На 01.01.1946 фонд складав понад 200 тис. примірників. У 1947-1950 роках пройшла інвентаризація фонду. Продовжувалась робота по організації каталогів. Протягом 1951-1953 років змінилося декілька завідуючих бібліотекою, у тому числі − В.А. Терьошкін, аспірант ХМІ; студент останнього курсу Бібліотечного інституту (дані про його прізвище не збереглись). З 1953 по 1959 роки бібліотеку очолювала Марія Костянтинівна Федорова, бібліотекар з великим стажем та досвідом роботи.

У 50-ті роки вперше проводяться заняття з аспірантами і клінординаторами з основ бібліографічних знань. В 1957 році в читальному залі студентського гуртожитку вперше проведена читацька конференція, присвячена роботі бібліотеки. Створюються топографічний каталог, алфавітний каталог журнальних статей. Фонд у 1953 р. складав майже 161 тис. примірників, обслуговувалось 6530 читачів, яким видавалось 260 тис прим.; працювало 4 читальні зали.

Бібліотека у 60-70-ті роки

У 1959-1966 роках завідуючим бібліотекою був Петро Петрович Скляров, офіцер, який пройшов війну, мав великий стаж партійної роботи, але був зовсім далекий від бібліотечної справи. У роки його роботи бібліотека оснастилась меблями; розпочали створювати каталог художньої літератури; провели інвентаризацію фонду у 1960-1966 роках. Фонд складав майже 344 тис. примірників. 

З 1966 по 1985 роки бібліотекою керувала Світлана Юхимівна Фоміна, фахівець з вищою бібліотечною освітою та великим стажем роботи.

Фоміна Світлана Юхимівна

В цей час організовуються Дні інформації, видаються Бюлетені нових надходжень. Було відкрито 2 нових читальних зала в студентських гуртожитках. Збільшився штат бібліотеки до 32 одиниць, з'явилися посади завідуючих відділами і головних бібліотекарів. У 1979 році бібліотека переїздить на проспект Леніна, 4, де знаходився головний корпус ХМІ. Фонд складає майже 574 тис. примірників.

Світлана Юхимівна – шостий завідувач бібліотекою за післявоєнний період. Енергійна, ініціативна, вимоглива до себе і до співробітників, знаюча бібліотечну справу, Світлана Юхимівна багато зробила для розвитку бібліотеки, мала великий авторитет, як у співробітників бібліотеки, так і серед професорсько-викладацького складу інституту.

Бібліотека у 80-ті роки

Важливий етап у розвитку бібліотеки розпочався з приходом Ізабелли Шакирівни Іванової. І.Ш. Іванова закінчила Харківський бібліотечний інститут у 1962 році і до 1985 – працювала у Харківській державній науковій медичній бібліотеці. Восени 1985 року Ізабеллу Шакирівну запросили до Харківського медичного інституту, де вона очолила колектив бібліотеки і працювала до липня 2011 року.

Іванова Ізабелла Шакирівна

За час її керівництва бібліотека переведена у другу категорію з оплати праці, штат збільшився з 32-ох до 55 працівників. Розширені джерела комплектування фондів, зокрема, бібліотека стала отримувати іноземні валютні журнали на мікрофішах. Фонд бібліотеки збільшився майже вдвічі.

Бібліотека у 90-ті роки та на початку XXI століття

Фонд бібліотеки наближається до 1 млн. Відділ обслуговування навчальною літературою одержує нове приміщення у учбово-лабораторному корпусі (УЛК). Першими у регіоні розпочали автоматизацію бібліотечних процесів: придбали програмне забезпечення "MARC", почали створювати електронний каталог; автоматизовано передплату періодичних видань, статистичний облік роботи; у 1999 році бібліотеку підключено до мережі Інтернет. Розділено відділи обслуговування науковою і навчальною літературою, відділ обслуговування навчальною літературою переведено у новий учбово-лабораторний корпус (УЛК). Створено відділи: організації та зберігання фонду наукової літератури; літератури іноземними мовами; інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення; наукової обробки документів та організації каталогів; створено зали електронної інформації для студентів і науковців; зал періодичних медичних видань; абонемент з читальним залом для англомовних студентів та багато іншого.

Під керівництвом І.Ш. Іванової бібліотека стала активно співпрацювати з рядом міжнародних благодійних фондів, відомих видавництв та книготоргових фірм тощо. Бібліотека має розгалужену мережу пунктів обслуговування користувачі, зовнішній вигляд та характер діяльності якої відповідає сучасним вимогам.

У 2007 році Харківському державному медичному університету надано статус національного. А у 2008 році за поданням директора І.Ш. Іванової бібліотеці університету надано назву «Наукова бібліотека ХНМУ».

Директор бібліотеки велику увагу завжди приділяла вдосконаленню традиційних та впровадженню сучасних методів обслуговування користувачів, основаних на використанні комп'ютерних технологій. На чолі з Ізабеллою Шакирівною бібліотека медичного університету перша у регіоні розпочала автоматизацію, отримавши у 1991 році 1 комп’ютер і збільшивши до 35 у 2011 році. І.Ш. Іванова працювала над розробкою  і втіленням концепції повної автоматизації бібліотечно-бібліографічного обслуговування у бібліотеці університету. Відкрито 2 зали електронної інформації для студентів і науковців з безлімітним доступом до мережі Інтернет, електронного каталогу з web-доступом, автоматизовано основні виробничі процеси. Під її керівництвом бібліотеку неодноразово відзначали грамотами.

Ізабелла Шакирівна Іванова – Заслужений працівник ХНМУ, Відмінник освіти України, була членом науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки України, членом правління Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, членом Ради зонального методичного об'єднання вузівських бібліотек Північно-Східної України.

За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи та впровадження інноваційних технологій, високий професіоналізм і сумлінну працю Ізабеллу Шакирівну відзначено багатьма нагородами, серед яких: перший переможець у номінації «Директор вузівської бібліотеки» обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» (2000 р.); Знак «Відмінник освіти України» (2004 р.); Почесна грамота МОЗ України та Почесне звання «Заслужений працівник ХДМУ» (2005 р.); Подяка Київського міського голови та Почесна грамота Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (2006 р.); Подяка МОЗ України (2007 р.); Почесна грамота МОЗ України (2008 р.); Подяка МОЗ України, Почесна грамота МОЗ України та Почесна грамота Верховної Ради України (2010 р.); Почесна  вiдзнака Української Бiблiотечної Асоцiацiї "За вiдданiсть бiблiотечнiй справi" (2011 р.)