Дякую за запитання. Відомо, що креативність будь-якої особи складається із взаємодії її особистої компетентності, уміння творчо мислити а також і наявності мотивування, адже якщо буде відсутня внутрішня зацікавленість щодо неординарного розв’язання задачі, вона нічого не робитиме. Для підтримки ініціативних працівників ми використовуємо різні мотивації. Приємно, що обговорення цього питання вже відбулося в ході даної конференції, зокрема - у відповіді Кравчук Наталії Павлівни (див: libr.knmu.edu.ua/.../... ) Так, дійсно, методи заохочень у більшості керівників співпадають. Щодо особистісних рис характеру співробітників, то хочу сказати, що кожний працівник має творчі здібності, проте не у всіх вони належно розвинені. Тому прагнемо працюти в команді, враховувати професійні компетентності колег та їх темперамент . Командна робота є складовою інформаційної культури кожного керівника підрозділу бібліотеки, тому і взаємодія між відділами і процес врахування та опрацювання думок та ідей співробітників відбувається колегіально.

Думаю, що на формування рівня креативності в бібліотеці в рівній мірі впливає як внутрішне так зовнішне середовище. Бібліотеці щоб бути конкурентоспроможною (вплив зовнішнього середовища) необхідно застосовувати всі можливі форми,методи, принципи управління та інноваційні технології в тому числі і креативний менеджмент. Застосування в бібліотеці командних форм роботи (внутрішне середовище) також впливає на імідж бібліотеки.

Приємно, що наші думки співпадають. Для бібліотеки на сучасному етапі розвитку головне – інтелектуалізація кадрів. Не випадково управлінцями найвищого рангу, стають вихідці зі структур кадрового менеджменту, тобто персонознавці, які ставлять у центр сучасної концепції управління Людину. За оцінками провідних західних дослідників, саме персонознавці будуть займати лідируючі позиції в управлінні сучасним світом.

Головне не алгоритм, а прийняття зважених управлінських рішень.