Дякую за відгук, п. Тетяно! Згодна, тема книжкових пам'яток на часі. З впровадженням технологій ми дещо забули про наші скарби, але тепер маємо всі умови відновити роботу з вивчення цих видань та їх репрезентації в новому форматі. Найближчим часом планую підготовити більш розгорнуту публікацію для журналу Бібліотечний форум: історія, теорія та практика.

Как приятно встретить единомышленников, в том числе и виртуальных! Да, Елена, наш ретрофонд относительно небольшой, но примерно два десятка изданий, самое старое из них датируется серединой 17 века, подлежат регистрации в Реестре - работаем и в этом направлении.
Для оцифровки в этом году приобрели специальное оборудование. Поскольку готовлю развернутую публикацию для журнала, привожу фрагмент:
"Для створення і обробки цифрових копій використовується єдиний апаратно-програмний комплекс факсимільного переведення паперових документів в електронний вигляд, здатний звести до мінімуму певні недоліки якості при створенні цифрових копій, а саме:
• персональний комп'ютер з обсягом оперативної пам’яті системного блоку 8 Гб та монітором діагоналлю 23 дюйми;
• безконтактний проекційний сканер Fujitsu ScanSnap SV600 з максимальним розміром області сканування 297х420 мм (формат А3). Серед інших важливих характеристик: швидкість сканування 3 секунди, оптична здатність 300-1200 dpi, світлодіодне підсвічування;
• програмне забезпечення Rack2-Filer Smart для Windows® – багатофункціональний додаток для управління процесами сканування і перегляду вмісту, який дозволяє працювати з відсканованими документами і забезпечує їх цифрову обробку. Підтримується також інше програмне забезпечення, наприклад, ABBYY FineReader, адаптований для ScanSnap, та Adobe Acrobat".

Таким образом, для документов достаточно щадящие условия. Это один из наших принципов.

Дякую за увагу, пані Неліно! Так, за фахом я бібліотекар і оскільки бібліотечна діяльність зараз тісно пов'язана з новітніми технологіями, вважаю, що ми теж повинні рухатися в цьому напрямі.
На жаль, як і в багатьох бібліотеках, пильне вивчення фонду рідкісних та цінних видань розпочато тільки в останні роки. До того ж, технології дозволяють значно полегшити це завдання.
Повного карткового каталогу на цей фонд в нас немає. Тому можна сказати, що робота ведеться з самого початку. Фонд виокремлено, систематизовано, зараз йде електронна каталогізація/паспор тизація із паралельним створенням страхової та користувацької цифрових копій.
Справді, бібліографування цих видань має особливості і викликає певні труднощі, тому каталогізацію розподілено між співробітниками двох підрозділів. До того ж, ІРБІС має достатню кількість полів для відображення різноманітної та цінної інформації, у тому числі службової, яка не потрібна і не доступна користувачам. Зазирніть на сторінку нашого ЕК - там є БД Книжкові пам'ятки.
Ось так, якщо дуже стисло. Днями відправлю значно детальнішу статтю у журнал Бібліотечний форум, сподіваюсь на публікацію в новому році.

Видите ли Irine, поскольку имеется определенная специфика технологического процесса, есть ли смысл в задействовании ВСЕХ отделов библиотеки? Собственно, состав специалистов определяется обеспечением оптимального пути документального объекта в процессе его репрезентации в цифровом формате - именно это я попыталась обосновать в моей публикации. Полагаю, что в будущем вряд ли произойдут существенные изменения, разве что увеличится количество сотрудников, задействованных в определенных направлениях работы.

Однако, хотелось бы видеть заинтересованность в осуществлении проекта и у других сотрудников библиотеки, в частности тех, у кого изучение фондов медицинских библиотек является темой диссертационного исследования.